Kristin, 41 - 9 апреля 2008 17:00

Вернулась, щоб поділитись :)
Пригоди в трамвайчику.
Десь 14-15 година дня. Львівський трамвай №2, середньої наповненості. Я вертаюсь від лікаря, трошки роздротована, поняття не маю чому, такий настрій. Дуже тепло. В трамваї сидять представники сильної раси людства і голосно слухають МР№ плєєр. Дарма, що вагітна жінка вступає місце бабульці... Словом без КОМЕНТАРІВ... Забігають в трамвай три студентки, видно з переферії, худеньки модниє і т.д., і з розбігу падають на місце перед жінкою десь років 40-45 з повними сумкамию Далі події відбуваються ще банальніше. Поступову бабульки наїхали зовсім на забиту студентку, яка сиділа в кутку і справді їх не бачила, особину "с плєєром" ніхто не рухав... Народ виходить і заходить, а студентки, ті самі з попередньої сценки вже із шумом бухаються на окремі містя, дарма, що заходять жінкм, втомлені ну вже точно старші за них. і тут не витримала душа поета: "Дівчата в трамваї повно жінок старших за вас, котролюйте свої дії. Де вас виховують, ребята???"
"Ну не видно старших жінок"
"Ось одна, ось інша. Хіба не старші за вас?"
"Ну ладно..."
Падружки:"Що дістала тебе? Ха-ха"
"Жіночко сідайте!!!"
І тут на сцену виходить моя теорія позитиву. Жіночка 40-50 років, абсолютно доглянута, одягнута в повний комплект із різними аксесуарами-але це не основне. Основне далі: до мене простягає ШОКОЛАДНІ цукерки. А яке світло від неї, який спокій, який позитив. Нічого не зачіпає її, ніяких проблем для НЕЇ не існує. Справді!!!
Казка є!!!
Потім дівуля до мене тикаючи таки натякнула, що я хамка, бо я захотіла їй дати цукерку(їх були дві). Правда на її відмову я сказала, що вона не отруєне. Вже в цей момент моє стальне стерво розплавилось під променями казки... І все було не важливо. БО КАЗКА ЖИВА!!! Вона живе в таких перехожих і випадкових знайомствах...
Євгенія Гапчинська форевер :)

• 
• 
•