Наверх
Dsnfksq, 50 - 15 августа 2009 18:19
Все
Нельзя уста кораллами назвать,
Не белоснежна плеч открытых кожа,
И черной проволокой вьется прядь.
С дамасской розой, алой или белой,
Нельзя сравнить оттенок этих щек.
А тело пахнет так, как пахнет тело,
Не как фиалки нежный лепесток.
Ты не найдешь в ней совершенных линий,
Особенного света на челе.
Не знаю я, как шествуют богини,
Но милая ступает по земле.
И все ж она уступит тем едва ли,
Кого в сравненьях пышных оболгали.[/SIZE][/COLOR][/FONT][/B]
Добавить комментарий
Комментарии: 2
Ее глаза не схожи с солнцем, нет;
Коралл краснее алых этих губ;
Темнее снега кожи смуглый цвет;
Как проволока, черный волос груб;
Узорных роз в садах не перечесть,
Но их не видно на щеках у ней;
И в мире много ароматов есть
Ее дыханья слаще и сильней;
В ее речах отраду нахожу,
Хоть музыка приятнее на слух;
Как шествуют богини, не скажу,
Но ходит по земле, как все, мой друг.
А я клянусь, - она не хуже все ж,
Чем те, кого в сравненьях славит ложь.
Коралл краснее алых этих губ;
Темнее снега кожи смуглый цвет;
Как проволока, черный волос груб;
Узорных роз в садах не перечесть,
Но их не видно на щеках у ней;
И в мире много ароматов есть
Ее дыханья слаще и сильней;
В ее речах отраду нахожу,
Хоть музыка приятнее на слух;
Как шествуют богини, не скажу,
Но ходит по земле, как все, мой друг.
А я клянусь, - она не хуже все ж,
Чем те, кого в сравненьях славит ложь.
Її очей до сонця не рівняли,
Корал ніжніший за її уста,
Не білосніжні пліч овали,
Мов з дроту чорного коса густа.
Троянд багато зустрічав я всюди,
Та на її обличчі не стрічав.
І дише вона так, як дишуть люди,
А не конвалії між диких трав.
І голосу її рівнять не треба
До музики милішої мені.
Не знаю про ходу богинь із неба,
Та кроки милої цілком земні.
І все ж вона найкраща з-поміж тим,
Що славлені похвалами пустими.
Корал ніжніший за її уста,
Не білосніжні пліч овали,
Мов з дроту чорного коса густа.
Троянд багато зустрічав я всюди,
Та на її обличчі не стрічав.
І дише вона так, як дишуть люди,
А не конвалії між диких трав.
І голосу її рівнять не треба
До музики милішої мені.
Не знаю про ходу богинь із неба,
Та кроки милої цілком земні.
І все ж вона найкраща з-поміж тим,
Що славлені похвалами пустими.
