Юличка, 33 - 10 мая 2010 23:19

Мені листів ніхто уже не пише,

Та я й сама нікому не писала.

Навколо ніч, пуста безмежна тиша,

А я усе життя в мовчанку грала.



Завжди любила тишу таємничу,

Лишалась сам-на-сам я із думками,

Ти думав, що колись тебе покличу.

А час минав хвилинами, роками…



Я так боялась щось тобі сказати,

Найважливіші в світі кілька слів,

Самій собі набридло промовляти,

Свої думки, що ти почуть хотів.



Ти був далеко, я ж у мріях близько,

Ти щирим завжди був, а я брехала,

Тобі я за любов вклоняюсь низько.

Пробач, що про свою лиш не сказала.



Та ти був сильний, я ж була слабкою.

В моїм мовчанні вся моя вина.

Вина, що стала мукою гіркою…

Гірка тепер для мене й тишина.



У тих листах, що ти мені залишив.

Моя розрада й радість лиш одна.

Мене хотіла отруїть любов’ю тиша,

І я отруту випила до дна…

• 
• 
•